Олена — майстер створення краси як в приміщенні, так і за його межами! Вона — художник, майстер розпису стін, ландшафтний дизайнер. Каже, що головна мета її роботи — подарувати людям радість:

Бачити, що людям подобається моя робота, коли вони дивляться на результати моєї праці, і їх настрій поліпшується. Усвідомлювати, що я створила маленьку частинку чогось гарного, і стало трохи більше добра і краси.

Олена, майстер з художнього розпису стін

ТТ: Олено, звідки ви родом і де живете зараз?

— Я народилася і виросла в місті Кривий Ріг. На даний момент живу, працюю і навчаюся у Празі.

ТТ: Як ви опинилися у Празі? Чому вирішили туди переїхати?

— Зовсім випадково я дізналася, що в Чехії вища освіта для іноземців безкоштовна, правда, чеською мовою. Мені завжди хотілося пожити у Європі. Батьки підтримували, на третьому курсі я покинула навчання в Дніпрі. І так, не без певних складнощів, я стала студенткою Чеського технічного університету (ČVUT).

Розпис на стіні

ТТ: Як швидко вдалося вивчити чеську? Ще до переїзду або вже на місці? На скільки складно було вчитися?

— Вчила на місці, по ходу справи. Я відразу почала вчитися в університеті на чеській. Потрібно було швидко адаптуватися. Але лише через два роки почала більш-менш говорити. І сьогодні я роблю багато помилок, але вільно спілкуюся.

Вчитися складно, але не тільки через мову. Ти або вчишся, або все інше. Поєднувати тут роботу і навчання просто неможливо. Зовсім інший підхід до освіти.

Розпис на стіні, Прага

ТТ: Що стало початком вашої діяльності в якості художника-декоратора?

— Безвихідь. У певний момент я опинилася у глухому куті. І все, що у мене було — це я сама і трохи фарби.

Я сиділа в маленькій, убогій, орендованій кімнаті, у спальному районі Праги, без роботи, без навчання, без грошей і певних планів на майбутнє. Увечері за комп’ютером, я натрапила на картинку інтер’єру з розписом на стіні у чорно-білих тонах. І згадала, що десь в коробці у мене завалялася баночка фарби. А більшого й не треба було. Чому б не намалювати щось подібне? Це був спонтанний порив. І не ставши відкладати, просто почала наносити малюнок. Процес так захопив мене, що я повністю відключилася від цього світу з усіма проблемами у ньому. Так і з’явився мій перший розпис.

Абстрактний розпис на стіні у чорно-білих тонах

ТТ: Розкажіть нам про свою художню освіту і досвід роботи.

— Навчання почалося як тільки я взяла свій перший олівець в руки. Мені пощастило народитися в сім’ї художника та інженера. Тому у мене був і свій вчитель, і приклад для наслідування. Одні з ранніх спогадів мого дитинства пов’язані саме таки з розписом. Я народилася в період сильних змін — 90-ті. У ці роки почався бурхливий розвиток малого бізнесу: відкривалися магазини, кіоски і т.д. Моя мама, будучи художником-декоратором, займалася розписом безлічі подібних об’єктів. Я пам’ятаю, як мене забирали з дитячого садка, а потім ми з татом їхали до мами туди, де вона закінчувала черговий розпис. Напевно, тоді й зародилося це прагнення. А потім були художня школа, курси, будівельна академія та факультет архітектури у Дніпрі, технічний університет у Празі за тією ж спеціальністю. Навчання і розвиток у творчому напрямку ніколи не припинялися і зараз тривають.

Олена, художник-декоратор

ТТ: Що саме захопило вас у розписі стін і декоруванні інтер’єрів?

— Дуже важливо не те, скільки заробляти, а як. Реалізуватися як художник, знайти своє місце в світі — це одне з найсильніших моїх прагнень. Щоб на питання “хто ти?”, дати чітку відповідь. У розписі стін я побачила перспективи для себе — як джерела доходу, так і самореалізації.

ТТ: Які матеріали використовуєте?

— Матеріали залежать від мети. В основному, розписи робляться в інтер’єрі, тому фарби відповідні — акрилові для стін і різні пігменти.

Розпис на стіні в процесі роботи

ТТ: Як би ви описали стилістику ваших робіт?

— Зізнаюся, свого стилю у мене ще немає. Все ще перебуваю у пошуках. Дизайн розпису диктує приміщення — його призначення, для кого це приміщення і які емоції повинні відчувати люди, перебуваючи там. Я пробую себе в різних напрямках. Намагаюся в кожному наступному замовленні випробувати щось для себе нове або покращити навички, максимально наблизити ідею в голові до реальності.

Розпис на стіні - нічна Прага

ТТ: Чи є у ваших замовленнях щось спільне? Замовники звертаються з абсолютно різними замовленнями або все-таки є якась спільна риса?

— Спільною рисою можна назвати бажання зробити інтер’єр більш привабливим і цікавим. Будь то апартаменти для туристів чи ресторан, кафе. Це як засіб приваблювання клієнтів. У замовлень пов’язаних з апартаментами, загальною є тема розписів. Найчастіше це види Праги. Для громадських закладів тема випливає з назви і стилю самого закладу.

Розпис на стіні в апартаментах, Прага - Національний театр

ТТ: Скільки часу ви витрачаєте на створення однієї роботи?

— Розпис може займати від декількох годин до декількох тижнів. Все залежить від обсягу роботи і її складності. Наприклад, напис в кілька слів шрифтом від руки займе 2-3 години, а ось портрет на всю стіну або величезний пейзаж, довжиною на весь фасад будинку, займає більше тижня.

ТТ: Яка частина процесу вам найбільше подобається? Яка найскладніша?

— Мені подобається весь процес створення. Але особливо, перед фінальними штрихами, коли ясно, що задумка реалізувалася і залишилося ще зовсім трохи. А найскладніше іноді порозумітися із замовником, вловити його думки і зрозуміти, що потрібно. Часом бачення сильно не збігаються, і необхідно знайти компроміс, при цьому не наступити собі на горло заради заробітку. Адже в кожній роботі я залишаю частину себе.

Мурал на фасаді будівлі

ТТ: Хто підтримує вашу творчість?

— Батьки і друзі. У моменти зневіри і невпевненості в собі, найближчі люди простою фразою можуть повернути мені сили. Моя мама — художниця і знає, які емоційні кризи я переживаю пов’язані з роботою, і знає який підхід необхідний саме до мене. А це так званий “чарівний пендель”. І відразу розкисати вже не хочеться — поринаю в роботу з енергією. А друзі можуть повернути мені впевненість у собі, ніби ненароком кинутою фразою. Для них чітко ясно, що успіх неминуче до мене прийде. Вони не мають жодних сумнівів, на відміну від мене.

Розпис у вітальні на стіні

ТТ: Це чудово мати таких друзів 🙂 У будь-яких починаннях важливо отримувати підтримку ззовні. Олена, що для вас творчість?

— Творчість — це створення чогось нового, що ніколи до цього не існувало, народжене в чиїйсь голові і відтворене в реальності. Творчість — це свобода. І навіть якщо ставлять якісь рамки, з творчим підходом ці рамки перетворюються на сильний фундамент, на який будується нове творіння.

ТТ: Над якою роботою сподобалося працювати найбільше і чому?

— Найбільше сподобалося працювати над першим моїм замовленням. Працюючи над ним у мене було тільки одна умова — це повинен бути вовк. Сусід по квартирі і друг довірив мені стіну. Але швидше повірив у мене, і не просто словами, а ділом. Давши тим самим упевненість, що я маю право претендувати на оплату. Це дуже надихнуло.

Вовк, художній розпис на стіні

ТТ: Розкажіть про ваші найулюбленіші роботи.

— Улюблені роботи ті, що були як виклик. Ті, які далися з особливими труднощями і старанністю. Коли по завершенню відчуваєш себе переможцем. Часто це щось абсолютно нове і треба наважитися виконати роботу, яку до цього ніколи не робила. У минулому році таких робіт було кілька. Наприклад, “Далі” — це поки що мій найбільший портрет. “Зелений берег” — це найбільша за площею. “Зелена стіна” зі штучних рослин. “Золоті візерунки” — сама копітка і трудомістка робота з усіх, що мені доводилося робити. Дуже цікаво реалізовувати щось нове і незвичайне, це змушує мене відчувати себе живою. Я захоплена ідеєю реалізації і з нетерпінням чекаю початку роботи.

Величезний портрет Далі на стіні

ТТ: Олено, розкажіть про одну з комплексних робіт.

— Можу розповісти про ресторан Авеню, де весь декор і оформлення були виконані мною. Починаючи від розпису стін, і закінчуючи оформленням внутрішньої тераси. Якісь речі були спочатку придумані архітектором проекту, і я створювала ці об’єкти. Інші ж народжувалися по ходу і були повністю моєю ідеєю. Розписи стін були заплановані, але конкретних ескізів не було, їх розробка і виконання повністю лягло на мої плечі. Створення штучної зеленої стіни також було в планах, але як і чим її виконати — вирішувалося на місці. В цілому, на цьому об’єкті мені вдалося багато чого спробувати і реалізувати. І підбиваючи підсумки, проект був дуже цікавий і успішний.

Зелена стіна зі штучних рослин

ТТ: В чому знаходите натхнення і що допомагає у створенні нових робіт?

— Надихають люди, сама ідея замовлення. Надихають колеги, досвідчені художники, прагну досягти їх рівня майстерності. Дивлячись на їх роботи, мені хочеться спробувати один із прийомів або взятися за масштабний проект.

ТТ: Олена, ви коли-небудь брали участь у виставках, цікавих проектах? В яких саме?

— Цієї зими я брала участь у колективній виставці художників. Це була виставка-продаж у Відні. Кожен з авторів представляв від 4 до 10 своїх робіт, в різних техніках і стилях, об’єднані однією темою. Живопис у звичному розумінні для мене скоріше відпочинок, ніж робота. Тому метою було, скоріше, змусити себе зробити щось від себе маючи свободу без вказівок замовника.

Ескізи майбутніх розписів

ТТ: Над чим працюєте зараз?

— В даний момент я працюю над ескізами для італійського бістро, а також є завдання доповнити декором вже існуючий інтер’єр. Замовником виступає ціла команда, тому ідей багато, і знайти той єдиний варіант, який всіх влаштує, дуже складно.

ТТ: О, можу тільки поспівчувати) На команду замовників потрібна команда виконавців! Ви коли-небудь замислювалися про якесь інше заняття?

— Можливих варіантів для діяльності нескінченно багато. Але зараз моя діяльність відповідає всім моїм уявленням і побажанням. Я займаюся улюбленою справою.

Олена - автор декору ресторану Авеню, Прага

ТТ: Вам дуже пощастило, далеко не всім вдається знайти своє місце. Чого б ви хотіли досягти в своїй діяльності?

— Якщо ми говоримо тільки про декорування інтер’єрів і розписи стін, то в подальшому мені б хотілося мати фірму з фахівцями різних напрямків, для реалізації масштабних проектів. Навіть зараз, можна сказати, на початку свого шляху, я відчуваю брак досвідчених і умілих колег.

Розпис на стіні в офісі

ТТ: І питання про масштабний проект. У Києві на станції метро Осокорки з’явилася серія картин (докладніше: https://nv.ua/ukr/ukraine/murali-na-osokorkakh-jaki-maljunki-prikrasili-stantsiju-kijivskoho-metro-videoreportazh-2514794.html), вони викликали палкі дебати в соцмережах і ЗМІ. Хочемо дізнатися вашу думку про роботу колег по цеху. Як вам ці мурали? Який найбільше сподобався?

— Вони всі дуже класні, я взагалі здивована що у вас не тільки дозволили таке робити, а ще й міська влада оплатила роботу 🙂 Якщо відключитися від тематики та ідей, що доносяться, то на мій погляд, більш продумано, композиційно цікаво вирішений розпис із тваринами. Анімалістичні розписи складні у виконанні. І дуже ефектно вийшло комбінування стилів — натуралізму і декоративності. І ще цікавою ідеєю здалася картина, де ніби-то балончиком рожевої фарби помалювати стіну — як хід привернення уваги дуже круто.

ТТ: Коли люди побачили це в процесі роботи, то навіть дзвонили в поліцію, подумали, що вандали попрацювали 🙂 Насправді, автор зобразив руїни Авдіївки в чорно-білих тонах, що символізує минуле. А дитячий малюнок поверху каже, що молоде покоління матиме справу із цією спадщиною.

Розкажіть нам про свої захоплення, крім розпису стін і декорування інтер’єрів.

— Спеціальність, на якій я в даний момент навчаюся, — це ландшафтна архітектура. Це один із шляхів самореалізації. Проектування і рішення просторів за допомогою живих матеріалів, привнесення життя і краси, там де цього не вистачало — одне з найсильніших моїх прагнень. Мені вже пощастило втілити одну з ідей в життя. Головна відмінність від розпису — по закінченню робіт проект живе і розвивається, змінюється. Для садів і парків підсумковий результат буде видно після декількох років по завершенню реалізації. І весь цей час автор живе з деякою тривогою. Адже живі рослини можуть і загинути, помилка проектування буде видна згодом. Тому завжди ретельно продумується підібраний асортимент, щоб не допустити цього.

Другим захопленням є вело-туризм. Це спосіб мислення, те, що дає сили. У кожній зі своїх поїздок, я в черговий раз захоплююся різноманіттям світу, надихаюся і згадую, що життя складається не тільки з роботи, навчання, побутових питань. Світ набагато яскравіше. І туризм допомагає правильно розставити пріоритети.

Карта світу на стіні

ТТ: Остання прочитана книга?

— Останнім часом я більше читаю спеціальну літературу, що стосується навчання. Але якщо говорити про художню літературу, то це Еріх Марія Ремарк “Тіні в раю”. Книга дуже близька у багатьох моментах. Адже я все одно залишаюся іноземкою в Чехії, незважаючи на володіння мовою і друзів — чехів і словаків. У деяких ситуаціях це відчуття особливо сильне. Брак розуміння фундаментальних речей, які важко піддаються поясненню. Їх швидше відчуваєш, ніж розумієш. Тому завжди трошки чужа, трошки інша.

ТТ: Олена, чи є у вас життєве кредо, девіз, які допомагають по життю?

— “Все, що трапляється, то трапляється на краще”. Це допомагає мені не втрачати віри і натхнення, долати перешкоди.

Напис на стіні каліграфічним почерком

ТТ: У вас є які-небудь майбутні проекти, новини або речі, про які ви б хотіли повідомити нам?

— На даний момент нічого грандіозного не планується, тільки невеликі потокові проекти. Але не завжди знаю чим закінчиться мій день. Уже може зараз дзвонить телефон із цікавою пропозицією 😉

ТТ: Де можна знайти / побачити / купити ваші роботи онлайн?

— Стежити за моєю творчістю можна у Фейсбуці https://www.facebook.com/dobramalba/ та в Інстаграмі @Dobra_malba

Зв’язатися за телефоном +420774568880, і так само за допомогою Viber, WhatsApp, Telegram на той же номер. Або звернутися через мейл dobra.malba@gmail.com

ТТ: Олена, дякую за розмову! Нехай замовлення завжди дивують своєю новизною і бажання творити не зникає, а ми із задоволенням продовжимо стежити за вашою діяльністю.

Розмовляла Юлія Черняєва

Редактор — Таїсія Романовська