Це продовження історії, початок про Сколе тут: http://talantime.com.ua/uk/karti-skeli-5-vodospadiv-skole/

Розповідь про заїзд до Львова на вихідні, в рамках цієї ж подорожі, тут: http://talantime.com.ua/uk/uikend-u-lvovi-na-avto-iz-kyieva/

Вид з мосту через ріку Опір у м. Сколе

День четвертий. Максимально автомобільний

У цій поїздці мені дуже хотілося побувати на озері Синевир. Нас розділяло 150 км, від нашої «бази» в Сколе, але це того варте! Гірські дороги, мальовничі перевали, неймовірні пейзажі!

Панорама з Синевирського перевалу

Водоспад Шипіт

По дорозі ми вирішили заїхати на мегавідомий водоспад Шипіт, він грандіозний, правда. Але гугл-навігатор такий жартівник іноді. Він нас послав реально найкоротшою дорогою, але біда в тому, що «дорога» ця вельми умовна. Робив би позначки «тільки для позашляховиків з величезними колесами». І назад повернутися по ній на трасу було просто неможливо, добре, що вона не єдина. Тому не їдьте по дорозі, яка починається від села Подобовець. Вона грунтова, так ще й з великими каменями і одним ну дуже крутим спуском.

Як дістатися зі Сколе: по трасі Київ-Чоп їхати до с. Нижні Ворота, там повернути на Воловець. Далі їхати до с. Пилипець та повертати направо. Ця дорога на 6.5 км довша, ніж згадана вище від с. Подобовець, але це хоча б дорога.

GPS координати автомобільної стоянки біля водоспаду: 48.658338, 23.272544

*******************

Прохід до водоспаду платний, але символічні 10 грн з дорослого. Він недалеко від входу, територія дуже доглянута, по річці зроблені штучні водоспади, містки, є сувенірний ринок, пристойні точки харчування. Це людне туристичне місце, так що приїжджати краще раніше. Ми довго не затримувалися, нас чекав Синевир.

Озеро Синевир

Дорога — суцільне задоволення від краси навколо. Ми зупинялися на двох перевалах, що я вам можу сказати, краще гір можуть бути тільки гори! Я застрягла в цьому місці, роздумуючи як передати чарівність природи там. І вирішила не писати нічого, а побажати кожному на власні очі побачити! Не можна описати на скільки це круто або вийде занадто літературно.

До речі, в с. Синевирська Поляна несподівана концентрація різних зоопарків і не тільки: центр реабілітації бурих ведмедів, вовчий (судячи з реклами там і інші тварини є), страусиний. Коли їдеш по селу, якось неочікувано. Ведмедиків ми відвідали, але про це пізніше.

Як дістатися: від водоспаду Шипіт їхати до с. Міжгір’я, де повертати на с. Синевир. Далі до повороту на с. Синевирська Поляна, і дуже мальовничою дорогою вздовж р. Тереблі до КПП “Червоне”. Від КПП можна піднятися до парковки біля озера по асфальтованій дорозі. Плата за в’їзд легковим автомобілем — 75 грн + 25 грн дорослий квиток на відвідування озера. Але з огляду на те, що підйом — це 1.5 км з перепадом висоти +150 м, то все ж краще їхати на машині.

GPS КПП: 48.615028, 23.703151

GPS озера: 48.616583, 23.685867

*******************

Коли добралися до озера, перша думка — ну озеро і що? Але воно розкривається відвідувачеві не відразу, а зачаровує поволі, дайте собі час і прогуляйтеся, тоді відчуєте магію цього місця сповна. Навколо озера є дорога і містки, місця відпочинку, так що оглянути його можна з усіх боків. Є джерело, але краще з нього не пити — набирали в пляшку, коли вода відстоялася, був брудний осад. Є можливість покататися на плоту по озеру, ми не цікавилися ціною. Зате бачили романтичний момент — хлопець з величезним букетом троянд, скоріш за все, збирався зробити пропозицію дівчині десь по центру озера. Було дуже приємно стати мимовільним свідком.

І факти. Озеро Синевир — найбільше озеро Українських Карпат. Розташоване на рівні 989 метрів над рівнем моря, площа 4-5 гектарів, середня глибина 8-10 метрів, максимальна — 22-24 метра. З Синевиру тече річка Теребля.

Є повір’я, що якщо обійти озеро тричі, то загадане бажання здійсниться. Ми не перевіряли — поспішали в ведмежу резервацію. Біля озера продають сувеніри, є платний громадський туалет, є гідні точки харчування.

Центр реабілітації бурих ведмедів

Як дістатися: по дорозі на Синевир або від нього, повернути за вказівником. Їхати від головної дороги 200-300 м. вгору. GPS: 48.557703, 23.653310

*******************

Теж відмінне місце (https://www.npp-synevyr.net.ua/page3.html). Там живуть ведмеді звільнені з неналежних умов утримання, яким довелося пережити жорстоке поводження, конфісковані ведмеді — у кожного своя сумна історія з хорошим кінцем, на сайті можна почитати. Для них обгороджений шматок лісу — 12 га. Будівництво цього центру розпочалося в 2011 році. Там ведмедів лікують, забезпечують повноцінний раціон харчування, адаптують в нових умовах проживання. Дуже цікаво за ними спостерігати.

Тематичні сувеніри і не тільки, звісно, продають. У торговій точці на вході дуже доступні ціни.

День п’ятий. Похідний — гора Лопата

Як дістатися: початок маршруту — від моста через р. Опір в м.Сколе (від нашого готелю 10 хв пішки); недалеко зони відпочинку, є вказівник.

Початок маршруту, GPS: 49.029420, 23.510629

Вершина гори, GPS: 48.984723, 23.537993

Довжина маршруту: 7.5 км. Перепад висот: +770 м

*******************

Це було відчайдушно, бо похід в одну сторону займає 4-5 годин! Але тоді ми про це не знали. Вниз то швидше — 2-3 години, але не легше. Маршрут довгий і не можна сказати, що простий. Я розраховувала йти «від паркану — до обіду», тобто до якоїсь проміжної точки, помилуватися пейзажами і повернутися назад. Але не тут-то було! Там немає такої точки, навколо густий ліс і нічогісінько не видно. Було прикро йти 3 години і зовсім безцільно, довелося продовжувати шлях. Маршрут, в основному, пролягає по гірському хребту. І є все: дуже мокрі місця, густий сосновий ліс, густий буковий ліс, змішаний, чорничні галявини, грибні місця, стежка то з невеликим ухилом, то піднімається круто вгору, то спускається, то по рівному. Є ділянка лісу зі співаючими деревами, які стогнуть від вітру. Є галявини із папороттю, яка з людський зріст заввишки. Кілька разів на вологій стежці бачили дуже дивні групи черв’яків, які виглядають як скинута зміїна шкірка, але якщо нахилитися і придивитися, то це маленькі черв’яки, що рухаються! Дуже гидко, але в той же час дуже цікаво.

Ділянка лісу зі співаючими деревами

І до верху ми таки дійшли! І ні з чим не порівняти радість від досягнення мети. На вершині дочку навіть пригостив яблуком місцевий житель (лісник?), сказавши при цьому, що він не думав нас тут побачити (він нас обігнав по дорозі). Краєвид на навколишні гори є, але не на всі боки — дерева заважають. І пам’ятний хрест на вершині стоїть — бійцям УПА. На цьому місці, в 1944 році, відбувалися бої між загонами УПА і німецько-угорськими військами.

День шостий. Водоспадний

Водоспад Лазний

Як дістатися зі Сколе: їхати до села Сопіт, відразу за мостом через р. Стрий повернути праворуч в сторону села Довге і їхати вздовж річки (не звертати уваги на вказівники «Водоспад» в селі Сопіт, вони вказують на водоспад Сопіт). Дорога погана. Машину зручно залишити біля броду через р. Стрий, там же можна і розвернутися, а то коли їдеш по цій дорозі, то перспективи абсолютно не зрозумілі. Потім йти по глинистій дорозі (вона перпендикулярна тій, по якій приїхали) в сторону гори, до струмка і повертати вгору, на схил. Довжина маршруту 1.5 км, з перепадом висот +90 м.

Поворот на Довге, GPS: 49.152664, 23.390178

Брод через Стрий, GPS: 49.154267, 23.345014

Водоспад, GPS: 49.148635, 23.340859

*******************

Проїхати по цій дорозі до броду на легковушці — вже екстрим сам по собі, їхати треба затамувавши подих і схрестивши пальці, «покриття» дороги — досить великі камені. Вона йде через ліс борщівника, розвернутися там зовсім ніде, тільки в пункті призначення. Ця дорога йде уздовж невдалого Карпатського моря, задуманого за радянських часів, але на щастя, на думку багатьох, не реалізованого. З цієї дороги видно лише частину конструкції, але щоб оглянути цей об’єкт, заїжджати треба з іншого боку річки. І ось їдемо ми далі, по цій абсолютно страшній дорозі, і яке ж було наше здивування, коли ми доїхали до місця, яке з двох сторін було запарковане різноманітними автомобілями! Виявляється, там стрілецький клуб організував виїзні змагання. Там така дика глушина, що наше здивування було більш ніж виправдано.

Залишки конструкцій “Карпатського моря”

Водоспад Лазний маловідомий, тому без навігації туди не дістатися. Немає там ніяких покажчиків або позначок. Але водоспад красивий і високий, подивитися варто. Спуск до нього дуже крутий, краще при першій можливості обзавестися надійною палицею.

Водоспад Сопіт

Як дістатися: від в’їзду в село Сопіт за вказівниками, уздовж струмка, до позначеної покажчиком парковки — там буде зручно залишити машину. Далі пішки 400-500 м.

GPS: 49.132882, 23.378240

*******************

Цей водоспад — повна протилежність Лазному в плані облаштування. Вказівниками все відмічено, парковка є, спуск до водоспаду облаштований, місця відпочинку є. Недалеко від водоспаду працює лісове кафе. Заходили туди поїсти. Замовляли шашлик і печену картоплю. Шашлик цілком їстівний, а ось гірше картоплі ми ще не пробували, їсти її було неможливо — урожай минулого року в кінці червня пора викидати, а не заїжджим туристам згодовувати.

Ну що, ось і майже кінець нашим карпатським мандрам. На наступний день нас чекала дорога до Києва і заїзд у Золочівський замок, про який я вже писала в статті про Львів: http://talantime.com.ua/uk/uikend-u-lvovi-na-avto-iz-kyieva/

Окремо ще хочу відзначити заправку ОККО в Сколе на трасі Київ-Чоп. Чудове місце, є де і відпочити, і поїсти, плюс зразковий туалет. Так що проїжджаючи повз — заїжджайте, не пошкодуєте!

Романовська Таїсія