Вітаю! З вами знову я, панда Бу! Після невеликого перепочинку, я продовжую свої мандри по світу. Зараз розповім, куди я відправився в цей раз.

У світі існують такі міста і країни, які викликають у тебе непоборне бажання їх відвідати. Наче ти не можеш виокремити нічого особливого та найбажанішого з розмаїття пам’яток їх архітектури, але відчуваєш, що це місто (країна) є твоїм причалом, у ньому відчуваєш себе насиченим і повним.

Неймовірно рухлива, темпераментна і гаряча, таке враження на мене справила Барселона, горда столиця незламної Каталонії. Коли потрапляєш до неї, просто не можеш спокійно стояти на місці, вона пробуджує в тобі неймовірний запал, вибух енергії та надихає на безперервний рух — навіть море в Барселоні шумить танцюючи.

Перебуваючи в Барселоні, неможливо не помітити, яку величезну спадщину залишив по собі талановитий великий Антоніо Гауді — він зробив це місто цікавим, своєрідним та здатним відібрати мову! Неперевершений архітектор створив свій неповторний стиль, його почерк неможливо не впізнати в його творіннях. Заможні люди були готові витратити половину свого статку, аби їх дім спроектував саме геній Гауді.

Архітектор в своїй творчості дуже уважно ставився до природи, оскільки вважав її істинно гармонійною і використовував її підказки всюди у своїх проектах. Арочні стелі горища нагадують скелет риби, а дахи її луску; в силуетах декорацій Храму спокути Святого Сімейства неодмінно вгадуються силуети рослин, і, так само як і в природі, неможливо знайти двох абсолютно однакових шпилів в соборі чи вікон в домі. Вражає також увага автора до особливостей людського тіла при виконанні замовлення, постановка комфорту господаря дому понад усе. Ручки дверей, перемикачі, замки, стільці кожна деталь в домі є зручною, продуманою таким чином, щоб її було зручно тримати і використовувати, і, зрозуміло, є неповторною.

Та не лише в проектуванні будівель розкрився геній Гауді. Парк Гуель, який знаходиться в центрі міста, є неперевершеним нагадуванням того, наскільки важливо у наш час, серед безкінечної метушні ділових міст, незліченних укладань угод та телефонних розмов знайти час на спокій та хоча б коротеньку розмову з природою.

Барселона є морським містом, вона лежить на узбережжі Середземного моря і є важливим світовим портом. Але мандруючи вулицями міста, ти відчуваєш себе скоріше частиною величезного мегаполіса, ніж морським туристом, розпеченим гарячим іспанським сонцем. Присутність моря можна відчути лише наблизившись до нього майже впритул, прийшовши на незабутнє узбережжя або до порту жовтий пісок та бірюзова вода, чайки та солоний запах моря довершать картину міста, до якого захочеться повернутись ще не один раз.

Візитною карткою міста вважається його Готичний квартал. Саме там знімали фільм «Парфумер: Історія одного вбивці» за мотивами однойменного роману Патріка Зюскінда. На час зйомок Барселонський Готичний квартал перетворювався на смердючий рибний ринок Парижу XVIII ст., а прогулюючись його вузькими вулицями зараз, впізнаєш архітектуру того часу в деталях. Зловісно-велична назва кварталу «Готичний», насправді більшою мірою підкреслює його архітектурний стиль в цілому, а з середини він живий, різнобарвний і веселий, наповнений туристами з усіх куточків світу.

Головна площа міста площа Каталонії, запам’яталася мені не спорудами, не пам’ятками, а безліччю голубів та дітей, готових годувати їх вічно, аби їм нарешті випала можливість пробігтися та розлякати їх усіх!

Потрапляючи в Барселону, хочеться роздивитися її з усіх сторін, і, звідки не глянь всюди вона чарівна і приваблива. Але не треба її недооцінювати, вона розкинулась на площі понад 100 км2, поставивши перед туристом (тим паче пандою) не легку задачу: обійти її пішки просто неможливо! А потрапивши в підземелля міського метро і побачивши перехрестя ліній поїздів, починає рябіти в очах, навіть місцеві жителі неохоче зізнаються, що користуватись метро в Барселоні задача не для людей із слабкими нервами. Але, якщо ти здолаєш перше негативне враження, глибоко вдихнеш і побажаєш подружитися з цим містом, воно розкриє тобі свої обійми (та не звертайте уваги на те, що вони більше схожі на обійми восьминіга)

А самим безстрашним та витривалим, каталонська столиця дозволить послати собі повітряний поцілунок з висоти 512 метрів над рівнем моря. Гора Тібідабо (El Tibidabo) і побудований на її вершині храм Святого Серця (Temple Expiatori del Sagrat Cor) спостерігають за бурхливим розвитком Барселони протягом століть і гостинно запрошують до них приєднатися.

Мандруючи по світу, я люблю забратися якомога вище і в панорамі міста, що розкинулося далеко, до самого горизонту, впізнати улюблені місця, знайти відомі пам’ятки. З верхівки краще видно, яку величезну роботу проводить людство, упорядковуючи, облаштовуючи, прикрашаючи свої міста. Добре це або ні кожен вирішує для себе сам, але ці кам’яні джунглі Барселони, що спрямували свій погляд в бірюзові води Середземного моря, залишаться в моїй пам’яті світлим спогадом назавжди!

Розповідь записала Тетяна Гаврилова

Напишіть відгук