Володимир мав мрію з дитинства — стати пілотом. І втілив її у життя! З нами він поділився шляхом свого професійного становлення і вражаючими фото з висоти — пілоти насолоджуються прекрасними краєвидами прямо з робочого місця 🙂 Також ви дізнаєтесь скільки крил у літака, як працює автопілот, чи чують пілоти оплески, яка різниця між першим і другим пілотом та переконаєтесь, що літати — це безпечно. Але і це ще не все 😉

ТТ: Володимире, яку маєте освіту і де працюєте?

— Після закінчення гімназії з математичним напрямком у Львові, вступив до Кіровоградської Льотної академії Національного авіаційного університету України (скорочено КЛА НАУ), де отримав диплом магістра за спеціальністю «Експлуатація повітряних суден», якщо простіше — пілота. Ця академія дала мені прекрасну освіту, хоча були певні недоліки в процесі навчання. Але там працювало правило, якщо ти дійсно хочеш знати, то ти отримаєш ці знання. Також дуже вдячний чудовим викладачам, які завжди охоче приходили на допомогу. Зараз я працюю в одній з найкращих авіакомпаній України. Шлях туди був складним.

ТТ: Розкажіть детальніше, дуже цікаво!

— По-перше, під час навчання був дуже великий обсяг інформації, і було потрібно визначити головне. Це не просто, бо я не мав із ким радитися, довелося самотужки зрозуміти, що треба вчити, які кроки потрібно робити. Одночасно я повинен був проходити льотну практику, щоб отримати льотні ліцензії. Важко було вибрати льотну школу, бо хотілось отримати найкращу практику. Після опанування теорії та проходження практики, я отримав документи. І теоретично, міг почати шукати роботу. Це я так, дуже просто описав процес 🙂

По-друге, щоб літати на будь-якому літаку, потрібно пройти на нього навчання на тренажері. Я хотів літати на «Boeing 737», тому я поїхав у Литву на навчання в академію для отримання рейтингу. Навчання проходило англійською мовою, тисячі сторінок технічної документації треба освоїти для отримання ліцензій. Після цього мене допустили на конкурсний відбір в авіакомпанію, який складався з трьох етапів. Якщо коротко, то це тест по теорії, проходження психолога, екзамен з авіаційної англійської і насамкінець — співбесіда з інструкторами компанії.

Цікаво, весь час навчання я думав, що на роботу потрапити можливо тільки за зв’язками чи за гроші. Пройшовши весь шлях від учня до пілота, я можу впевнено сказати, що це не так. Дуже пишаюся, що зміг подолати цей шлях. Як сказав відомий письменник-пілот Антуан де Сант-Екзюпері: «Ніколи не втрачай терпіння, бо це останній ключ, який відкриває двері».

ТТ: Чого саме ця професія?

— Мені завжди подобались літаки, з дитинства задивлявся на них у небі, та грав у комп’ютерні ігри, які були пов’язані з літаками. Взагалі вважається, що в авіацію ідуть три типи людей: перший — це ті, в кого є там батьки або родичі — династія в три покоління 🙂 ; другий — це ті, які прийшли за грошима; третій — це люди-романтики, які прийшли за покликанням. І я відношу себе до третього типу людей, і пишаюся цим.

Коли я поступив в академію, про літаки я знав лише, що мають вони два крила. Хоча це виявилося оманою, насправді, у літака крило одне, два — напівкрила. Після першого року навчання я настільки захопився, що якийсь інший «не авіаційний світ» просто не існував для мене.

ТТ: Що найскладніше у професії?

— Кожних півроку ми їздимо на тренажери, на яких відпрацьовуємо всі надзвичайні ситуації, це дуже відповідальний процес, від якого залежить наша кар’єра в подальшому, і ми всі дуже переживаємо та готуємось до цього. Авіація — сфера, яка не пробачає помилок, тому тут цінуються тільки твої знання та навички.

ТТ: Як проходить екзамен на тренажері, які ситуації відпрацьовуються і скільки разів його можна перездавати?

— Екзамен триває 4 години і ділиться на дві частини: в одній частині оцінюється командир, в іншій — другий пілот. Але є критерії оцінювання екіпажу в цілому. Кожен наступний тренажер — інші вправи. Це зроблено для того, щоб за 2-3 роки кожен пілот відпрацював всі можливі відмови, які можуть трапитись. Наприклад: відмова двигуна на зльоті; пожежі двигуна; розгерметизація літака у повітрі; відмова гідравлічних систем (під час цієї відмови, пілот тільки за допомогою власної сили керує механічними поверхнями літака — дуже важко фізично); коли один з пілотів втрачає свідомість; попадання у здвиги вітру, коли рульові поверхні літака застрягають в одному положенні; посадки без шасі і так далі. Якщо ти не здаєш, тебе садять на наземну підготовку і відстороняють від польотів. Згодом навчаєшся заново і здаєш Oral test, потім тобі дають ще одну спробу на тренажері. Якщо не складаєш знову, тоді справи погані.

ТТ: Нічого собі, я думаю, що кожному пасажиру літака приємно знати про таку сильну підготовку пілотів. Летіти спокійніше 🙂 Що в професії найцікавіше?

— На мою думку, найцікавіше це те, що твої мізки знаходяться завжди в тонусі: постійне оновлення ліцензій, сертифікатів, проходження тренажерів, підвищень кваліфікацій… Це та професія, яка завжди потребує розвитку, якщо ти зупинився на мить, ти вже далеко позаду. Авіаційна індустрія розвивається швидкими темпами, і ти повинен бути в тренді. Вважається, що не існує однакових злетів та посадок, тут не можна розслабитись. У нас на авіалініях кажуть, що професійний пілот летить не в кабіні, а на 20 хвилин попереду літака.

Також дуже цікаво бувати в різних країнах, аеропортах, бачити заходи та сходи сонця, спостерігати за нашою прекрасною землею з неба, знайомитись з іншими людьми, та відкривати як і себе, так і світ в цілому.

ТТ: Яка частина польоту найулюбленіша?

— Безперечно — це злети і посадки. Бувають дуже видовищними: в горах, з морів чи океанів — дуже гарні краєвиди, коли зліт прямо над ними; вночі, коли світить гарне світлосигнальне обладнання аеропортів. Водночас, це найскладніші етапи польоту, які потребують максимальної зосередженості зі сторони пілотів. На ці етапи діють правила стерильної кабіни, тобто до/з висоти 3000 метрів, пілоти спілкуються тільки за встановленими фразами, які стосуються даного етапу. Не можна відволікатись та потрібно контролювати безліч параметрів. Для того і є екіпаж з двох людей, щоб не допустити, або швидко виявити помилку. На мою думку, людину в літаку не зможе замінити ні один комп’ютер, бо саме у людини є аналітичне мислення.

ТТ: Яке питання найчастіше задають люди, дізнаючись про ваш фах?

— Буває по-різному, деякі дивуються: «Ти жартуєш?». А деякі захоплюються та задають питання про безпеку і чи це правда, що ми натискаємо на кнопку і літак робить все сам. Але це зовсім не так. Також людям цікаво, як живуть пілоти, як часто працюють, чи багато країн відвідуємо. Ну і не забувають питати про зарплатню)

ТТ: А як працює автопілот?

— Насправді, теорія автоматичного управління — одна з найважчих тем і важко пояснити коротко. Коли ми вмикаємо автопілот, літак не просто собі летить кудись. Весь час ми керуємо режимами його роботи, програмуємо. На посадці при сильних вітрах ми його завжди вимикаємо, бо він не в змозі впоратись із керуванням. Автопілот не посадить літак краще, ніж це зробить людина за таких умов. 99% посадок у більшості авіакомпаній роблять вручну для того, щоб пілоти ніколи не втрачали навичок. Автопілот також може посадити літак, його використовують в дуже погану видимість. Але для цього потрібно, щоб підходило багато параметрів: літак, аеродром, екіпаж. В світі були випадки, що під час приземлення автопілот вів себе некоректно і завдав пошкодження літакам.

ТТ: Чи існують у пілотів якісь традиції?

— Є така традиція, що коли пілот вводиться і стає командиром, то після першого самостійного рейсу, його зустрічають біля літака з квітами колеги по роботі та родина.

Також на нашій роботі ніколи на кажуть слово «останній», його всі замінюють на «крайній». Також раніше казали, що не можна фотографуватись перед польотом, але зараз, мабуть, ця традиція відійшла в минуле.

ТТ: Так, дійсно, коли смартфон у кожного в кишені, то фотографуванням вже неможливо здивувати нікого і ніде 🙂 А як щодо традиції наших пасажирів, чи чують пілоти, як їм аплодують після приземлення літака? Цікаво, звідки це пішло?)

— На жаль, ми не чуємо, тому що знаходимось за броньованими дверима. Думаю, ця традиція існує на пост-радянському просторі, бо у Європі такого немає. Але вона приємна для нас — нам завжди передають бортпровідники подяки чи аплодисменти від пасажирів.

ТТ: Пілот — це шкідлива професія? Чи є негативний вплив на здоров’я?

— Звичайно, є негативні сторони цієї роботи. Основна з них — це випромінювання на висоті, яке може перевищувати норму до десяти разів, що може привести до погіршення здоров’я. Найбільш велике випромінювання над океанами. Також дуже впливає те, що може бути певний період тільки нічних рейсів, які приводять до зміни біоритмів людини. Живеш вночі, а спиш вдень, відчуваєш втому. Найшкідливіші польоти — трансмеридіанні, що пов’язані з перетинанням п’яти і більше часових поясів за період робочого часу. Це приводить до порушення травлення, головного болю, безсоння, депресії та втрати орієнтації. Щоб зменшити шкідливий вплив таких рейсів, пілотам надають довгий відпочинок.

ТТ: Коли пілоти ідуть на пенсію? До якого віку можна працювати пілотом?

— Пілот може за законодавством працювати до 65 років. Хоча після 63 років, він не може бути командиром. Є просто певні додаткові обстеження за здоров’ям, після наставання певного віку. Через шкідливість цієї роботи, є певна кількість льотних годин, після яких ти можеш вийти на пенсію.

ТТ: Чим відрізняється перший пілот від другого? Як розподілені обов’язки?

— Перший пілот, він же командир, це досвідчена людина, яка повністю несе відповідальність за роботу екіпажу. Щоб стати командиром, потрібно мати великий досвід та хороші результати проходження тренажерів. В сучасній авіації, в екіпажі з двох пілотів, є розподіл обов’язків на Pilot Flying (це той, який пілотує і дає вказівки) та Pilot Monitoring (який слідкує за параметрами, дає підказки і виконує вказівки Pilot Flying). Ніхто не має права втручатись в чужу зону відповідальності. Після кожного рейсу командир з другим пілотом міняються обов’язками. Один летить в одну сторону, а другий — в іншу. Якщо трапиться екстремальна ситуація, тоді командир бере на себе контроль і автоматично стає Pilot Flying, а другий пілот йому допомагає, стає Pilot Monitoring.

ТТ: Що ви їсте під час польоту?

— Харчування відмінне: м’ясо, гарнір, салат та десерт. Є спеціально підрахована певна кількість калорій, яка потрібна для роботи, і ми її отримуємо. Нас годують один раз за рейс, цього достатньо.

ТТ: Що заборонено пілотам під час роботи?

— Кожна компанія має власні правила, які зазначенні в наших контрактах. Але основні я перерахую:

1) Не зловживати алкоголем, щоб рівень алкоголю в крові, за 24 години до рейсу, був рівний нулю.

2) Не порушувати льотні процедури, які всі описані і їх потрібно дотримуватись. В нашій компанії після кожного рейсу знімають данні польоту, за якими видно, чи ми порушили щось, чи ні. Близько 70 параметрів.

3) Дотримання правил відпочинку — ми завжди слідкуємо за цим. Кожен рейс має певну кількість годин робочого часу, і ми повинні мати відпочинок не менше подвійного робочого часу. Якщо працювали 10 годин, то 20 годин відпочинку.

ТТ: Який виліт найбільше запам’ятався? І чим він був особливий?

— Мій перший політ на Boeing 737, це був дуже короткий рейс до Вільнюса. Тоді я зрозумів, що моя мрія здійснилась і яка в мене прекрасна робота 🙂 За мій досвід були рейси, які не менше запам’ятались, а саме проблемами зі здоров’ям у пасажирів, а також нетверезі пасажири, на яких вже чекала поліція на землі.

ТТ: Як на пілотів впливає інформація про нетверезих пасажирів? Що пілоти можуть із цим вдіяти?

— Це ще в залежності, чи цей пасажир адекватно себе поводить і чи несе він загрозу безпеці на борту. Ми передаємо йому попередження. Якщо він продовжує, то ми викличемо поліцію з повітря, по прильоту його вже будуть чекати. А ось коли пасажир несе реальну небезпеку, то діло може дійти до оголошення сигналу «тривоги» і екстреної посадки. Якщо пасажир вже себе так поводить на землі при посадці, то його просто знімуть з рейсу.

ТТ: Оскільки ТаланТайм має творче направлення, не можу не запитати: чи є місце для творчості під час польоту?

— Час можливо і знайшовся б під час довгих перельотів, але я, напевно, не відношусь до творчих людей. Не думаю, що фотографії можна вважати творчим процесом. Або ще не знайшов в собі щось творче.

ТТ: Що для вас творчість?

— Перш за все, творчість — це висловлення своїх поглядів, ідей, своєї душі в той чи інший спосіб.

ТТ: Чи любите читати і яким книжкам надаєте перевагу?

— На даний момент, часу вистачає тільки для читання технічної літератури. ЇЇ дуже багато і її потрібно часто перечитувати.

ТТ: Про що мрієте?

— Стати командиром. Як кажуть, поганий той солдат, який не хоче бути генералом.

Також мрію побувати в кожній країні світу та познайомитись з різними культурами. Щоб у старості, гордо зміг сказати, що побачив цей прекрасний світ. Але найбільша моя мрія — це увійти в історію України як політик, залишити свій слід в державотворчому процесі.

ТТ: Володимире, дякуємо за відповіді, було дуже цікаво поспілкуватися! Бажаємо не втрачати пильності, підвищувати майстерність, мати змогу не тільки гарно працювати, але і відпочивати не гірше 🙂 Хай завжди будуть мрії та сили на їх здійснення!

Таїсія Романовська

Напишіть відгук